Після Листопадового чину нова держава вже мала владу у Львові й багатьох містах, проте не мала основного закону, який визначав би її назву, кордони й символи.
13 листопада 1918 р. Українська Національна Рада ухвалила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії». Державу назвали Західно-Українська Народна Республіка. До неї мали належати Східна Галичина з Лемківщиною, Північна Буковина й українські землі Закарпаття.
Закон проголосив, що вся влада належить народові, а до виборів її здійснює Українська Національна Рада на чолі з Євгеном Петрушевичем і Державний секретаріат. Затвердили синьо-жовтий прапор і герб — золотого лева на синьому тлі.
Насправді ЗУНР контролювала лише частину цих земель: Буковину зайняла Румунія, на Закарпаття претендували Угорщина й Чехословаччина, а за Галичину точилася війна з Польщею.
Де історики не згодні
Петрушевича часто називають президентом ЗУНР. Формально він був президентом Української Національної Ради, яка виконувала обов'язки найвищої влади. У червні 1919 р., у критичний момент війни, Рада передала йому всю повноту влади як диктаторові. Назву ЗУНР запропонували ще 9 листопада, але законом її закріпили 13-го.
Постаті
- Євген Петрушевич