Після Маніфесту 1944 р. Закарпаттям фактично керувала Народна Рада, підконтрольна Москві. Чехословацький уряд Едварда Бенеша не міг цьому протистояти: його країну звільняла Червона армія, і він потребував підтримки СРСР.
29 червня 1945 р. в Москві представники СРСР і Чехословаччини підписали договір про Закарпатську Україну. Чехословаччина відмовилася від краю на користь СРСР, а Закарпаття «возз'єднувалося» з Українською РСР. Жителі краю могли обрати громадянство й переселитися.
Чехословацький парламент ратифікував договір у листопаді 1945 р. Відтак кордон між СРСР і Чехословаччиною пройшов Карпатами.
Договір завершив об'єднання більшості українських етнічних земель в одній республіці. Водночас для закарпатців це означало радянську владу з колективізацією й репресіями.
Де історики не згодні
У деяких шкільних посібниках сказано, що Закарпаття «офіційно включили до УРСР 1944 р.». Це неточно: у листопаді 1944 р. в Мукачеві ухвалили Маніфест, але юридично зміну кордону оформив лише договір 29 червня 1945 р., а Закарпатська область у складі УРСР з'явилася 22 січня 1946 р. Історики також по-різному оцінюють, наскільки добровільною була згода Чехословаччини, яка залежала від СРСР.
Постаті
- В'ячеслав Молотов