Навесні 1945 р. війська союзників наступали на Німеччину із заходу й сходу. 30 квітня в Берліні вчинив самогубство Гітлер, а 2 травня берлінський гарнізон склав зброю.
7 травня в Реймсі німецькі представники підписали капітуляцію перед західними союзниками. На вимогу Сталіна акт підписали ще раз — пізно ввечері 8 травня в передмісті Берліна Карлсгорсті. Він набув чинності 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом.
У війні загинули мільйони українців — і в Червоній армії, і серед мирного населення: від бойових дій, окупаційного терору, Голокосту, голоду й примусових робіт. Зруйновано понад 700 міст і тисячі сіл.
У СРСР 9 травня стало святом Перемоги. В Україні після 2014 р. наголос змістився на пам'ять жертв, і з 2023 р. головною датою стало 8 травня, як у більшості країн Європи.
Де історики не згодні
Акт про капітуляцію підписали в Берліні пізно ввечері 8 травня за центральноєвропейським часом — за московським часом уже настало 9 травня. Тому в Європі й США День перемоги відзначають 8 травня, а в СРСР відзначали 9 травня. З 2015 р. в Україні 8 травня було Днем пам'яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом. 2023 р. Верховна Рада ухвалила закон, за яким 8 травня стало Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 рр., а 9 травня — Днем Європи. Втрати України оцінюють по-різному: найчастіше називають 8–10 млн загиблих військових і цивільних (разом із жертвами Голокосту й померлими від голоду в окупації); деякі дослідники подають інші цифри залежно від методу підрахунку й меж території.