За Сталіна в СРСР утвердилася влада однієї людини, яка спиралася на масові репресії. Наприкінці його життя тривали нові кампанії переслідувань, зокрема «справа лікарів». Мільйони людей перебували в таборах ГУЛАГу.
5 березня 1953 р. Сталін помер. Владу поділили між собою Георгій Маленков (голова уряду), Лаврентій Берія (міністр внутрішніх справ) і Микита Хрущов (керівник апарату партії). У березні оголосили амністію. Берія також пропонував висувати на керівні посади в республіках місцевих кадрів: в УРСР першим секретарем ЦК КПУ вперше став українець Олексій Кириченко.
У червні 1953 р. суперники заарештували Берію, а в грудні його розстріляли. У вересні 1953 р. Хрущов став першим секретарем ЦК КПРС і поступово відтіснив Маленкова.
Смерть Сталіна відкрила шлях до послаблення терору, перегляду справ репресованих і до «відлиги». Проте сама радянська система — однопартійна влада й контроль над суспільством — залишилася.
Де історики не згодні
Історики сперечаються, чи справді Берія готував глибокі реформи, чи лише використовував їх у боротьбі за владу. Амністія березня 1953 р. звільнила, за різними оцінками, понад мільйон людей, але переважно засуджених за кримінальні й дрібні злочини; більшість політичних в'язнів залишалася в таборах.
Постаті
- Йосип Сталін