У Революційній українській партії сперечалися, що важливіше — права українців чи спільна боротьба робітників за соціалізм. Частина членів вважала, що окрема українська партія лише розпорошує сили революціонерів.
Наприкінці 1904 р. ця група на чолі з Маріаном Меленевським (псевдонім Басок) і Петром Канівцем вийшла з РУП і утворила Українську соціал-демократичну спілку, яку скорочено називали «Спілка». Вона відмовилася від окремих національних вимог.
Невдовзі «Спілка» приєдналася до РСДРП як її автономна частина й співпрацювала з меншовиками. Під час революції 1905–1907 рр. вона мала значний вплив серед селян і робітників, особливо на Київщині й Полтавщині; на виборах до ІІ Державної думи пройшли кілька її кандидатів.
Після поразки революції через арешти й суперечки «Спілка» швидко занепала й до 1912 р. фактично розпалася. Її історія показала, як важко було поєднати соціалізм із українськими національними вимогами.
Де історики не згодні
Дату утворення подають як кінець 1904 р. або початок 1905 р.: розкол у РУП стався взимку 1904–1905 рр. Як автономна частина РСДРП «Спілка» діяла з 1905 р.
Постаті
- Маріан Меленевський