Перший з'їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) відбувся 1898 р. в Мінську, але після арештів партія існувала лише як розрізнені гуртки в різних містах, зокрема в Києві, Харкові, Катеринославі й Одесі.
Улітку 1903 р. делегати зібралися на другий з'їзд у Брюсселі, а потім, через стеження поліції, переїхали до Лондона. Вони ухвалили програму партії з вимогою повалити самодержавство, а згодом — встановити владу робітників.
Під час суперечок про те, хто може бути членом партії, делегати розділилися. Прихильники Володимира Леніна, які хотіли суворої партії професійних революціонерів, отримали більшість на виборах до керівних органів і назвали себе більшовиками. Їхні супротивники на чолі з Юлієм Мартовим стали меншовиками.
Цей розкол визначив історію партії: 1917 р. саме більшовики захопили владу в Росії, а згодом воювали проти Української Народної Республіки. Національного питання з'їзд торкнувся лише загально, визнавши право націй на самовизначення.
Де історики не згодні
ІІ з'їзд часто називають «заснуванням» РСДРП, але це умовно: перший з'їзд партії відбувся ще 1898 р. в Мінську, проте його учасників швидко заарештували, і єдиної партії тоді не постало. З'їзд тривав з 17 (30) липня до 10 (23) серпня 1903 р. за старим (новим) стилем; через переслідування бельгійської поліції його перенесли з Брюсселя до Лондона.
Постаті
- Володимир Ленін