На початку XX ст. галицькі села були бідні й часто потерпали від пожеж. Діячі Української радикальної партії хотіли залучити селян до громадського життя та пробудити їхню національну гідність через пам'ять про козацьке минуле.
5 травня 1900 р. в селі Завалля на Снятинщині адвокат Кирило Трильовський заснував перше товариство «Січ». Його члени вчилися гасити пожежі, займалися гімнастикою, співали козацьких пісень. Керівників називали за козацьким зразком — кошовим, отаманом, писарем, а на свята січовики виходили з булавами й прапорами.
Рух швидко поширився селами Галичини й Буковини: незабаром там діяли сотні «Січей». Вони влаштовували великі здвиги — свята з парадами, змаганнями й піснями.
«Січі» стали школою самоорганізації для селян. У 1913 р. на їхній основі постало товариство «Українські січові стрільці», яке готувало молодь до військової служби. Так з пожежно-гімнастичного руху виросло перше українське військове формування нового часу.
Постаті
- Кирило Трильовський