У 1920-х на шахтах Донбасу працювало багато інженерів, які здобули освіту ще за царату. Влада не довіряла цим «буржуазним спеціалістам». Аварії й невиконання планів, спричинені зношеністю обладнання й поганою організацією, вона воліла пояснювати навмисною шкодою.
Навесні 1928 р. ОДПУ заарештувало групу інженерів і техніків Шахтинського району Донбасу (нині частина Ростовської області Росії) та інших шахт. З 18 травня по 6 липня 1928 р. в Москві тривав показовий процес над 53 обвинуваченими, яких звинуватили в «шкідництві» і зв'язках з іноземцями. 11 засудили до розстрілу, п'ятьох стратили, інших — до різних строків.
Процес став зразком для наступних показових судів. Він розпалив недовіру до старої інтелігенції, а «шкідників» почали шукати на всіх підприємствах. Це полегшило владі пояснювати власні господарські провали.
Де історики не згодні
У шкільних матеріалах трапляється, що лише 5 обвинувачених отримали смертний вирок. Насправді до розстрілу засудили 11 осіб; шістьом із них смертну кару замінили ув'язненням, тож страчено 5. Сучасні історики вважають справу сфабрикованою.