Після поразки в Кримській війні імператор Олександр II дійшов висновку, що кріпацтво гальмує розвиток держави й загрожує селянськими бунтами. Він сказав дворянам, що краще скасувати кріпацтво «згори», ніж чекати, поки воно скасується «знизу».
19 лютого 1861 р. (за старим стилем) імператор підписав маніфест і «Положення» про селян. Кріпаки стали особисто вільними: могли одружуватися без згоди пана, володіти майном, торгувати, звертатися до суду.
Землю селяни отримували не безкоштовно. Поки не почали викуповувати наділ, вони лишалися «тимчасовозобов'язаними» й відробляли панщину або платили оброк. Викуп за них сплачувала держава, а селяни мали повертати борг частинами 49 років.
В українських губерніях, особливо на родючому Лівобережжі й Півдні, селяни отримали менше землі, ніж обробляли раніше: поміщики відрізали частину наділів. На Правобережжі після польського повстання 1863 р. уряд умови для селян пом'якшив.
Реформа не задовольнила селян, але відкрила шлях до розвитку промисловості, міст і залізниць і стала початком великих реформ 1860–1870-х рр.
Де історики не згодні
Маніфест датовано 19 лютого 1861 р. за старим стилем — 3 березня за новим. Історики оцінюють реформу по-різному.
Постаті
- Олександр II