Буковина була окремим краєм Австро-Угорщини, де жили українці, румуни, євреї, німці й поляки. Північну частину заселяли переважно українці, південну — румуни. Після розпаду монархії обидва народи хотіли приєднати край до своїх держав.
3 листопада 1918 р. в Чернівцях відбулося велике Буковинське віче. Його учасники постановили приєднати українську частину Буковини до Української держави. 6 листопада українці перебрали владу в Чернівцях, а крайовим президентом став Омелян Попович.
Невдовзі до Буковини ввійшли румунські війська, і 11 листопада вони зайняли Чернівці. Українська влада, не маючи сил для опору, залишила місто. Наприкінці листопада румунський конгрес проголосив приєднання всієї Буковини до Румунії.
Так Північна Буковина на два десятиліття опинилася у складі Румунії. Українці краю пережили там обмеження своєї мови й шкільництва.
Де історики не згодні
Кількість учасників Буковинського віча подають по-різному — від кільканадцяти до кількадесяти тисяч осіб. Українці й румуни мали різні погляди на долю краю: румунський конгрес у Чернівцях наприкінці листопада 1918 р. проголосив приєднання всієї Буковини до Румунії, чого українці не визнали.
Постаті
- Омелян Попович