Після Листопадового чину у Львові тривали вуличні бої між українськими вояками й польськими загонами, до яких долучилися навіть гімназисти й студенти. Українці мали мало сил, і більшість вояків походили з сіл, а місто з польським населенням підтримувало їхніх супротивників.
У середині листопада до поляків прибула допомога з Перемишля. Українські частини опинилися під загрозою оточення, і в ніч на 22 листопада 1918 р. командування наказало залишити Львів. Війська відійшли на схід.
Після захоплення міста кілька днів тривав погром єврейського кварталу, під час якого загинули десятки людей. Уряд ЗУНР та Українська Національна Рада перебралися до Тернополя, а з січня 1919 р. — до Станиславова.
Втрата Львова стала тяжким ударом для молодої держави. Проте війна з Польщею тривала: Українська Галицька армія ще довго тримала місто в облозі.
Де історики не згодні
Дату відступу подають як 21 або 22 листопада, бо українці виходили з міста вночі. Уряд ЗУНР переїхав спершу до Тернополя, а на початку січня 1919 р. — до Станиславова (нині Івано-Франківськ). Боротьба за Львів не закінчилася: українська армія ще кілька місяців облягала місто.