Чехословаччина після Другої світової війни опинилася в радянському таборі. На початку 1968 р. першим секретарем Комуністичної партії Чехословаччини став Александр Дубчек. Він проголосив курс на «соціалізм з людським обличчям»: скасував цензуру, дозволив вільніші дискусії, обіцяв економічні реформи. Цей період назвали «Празькою весною».
Керівники СРСР побоювалися, що приклад Чехословаччини підхоплять інші країни. У ніч на 21 серпня 1968 р. війська СРСР, Польщі, Угорщини й Болгарії вторглися в Чехословаччину. Частина радянських військ ішла через Закарпаття, серед військових було багато мешканців УРСР. Реформи згорнули, а Дубчека згодом усунули від влади.
У СРСР протести були поодинокими: у Москві на Червоній площі вийшли вісім людей, в Україні незгодні поширювали листівки. Події 1968 р. показали, що Москва не дозволить реформ у своєму таборі, і стали поштовхом до посилення контролю над суспільством і в самій УРСР.
Де історики не згодні
Радянська пропаганда називала вторгнення «інтернаціональною допомогою» на прохання чехословацьких комуністів, але сучасні історики вважають його військовою інтервенцією. Оцінки кількості військ різняться — від 250 до понад 500 тис. осіб, залежно від того, чи враховують резерви.
Постаті
- Александр Дубчек