Нацисти вважали українців, як і інших слов'ян, «нижчою расою». Україна мала стати джерелом зерна, сировини й дешевої робочої сили для Німеччини, а її населення — частково знищене чи виселене.
20 серпня 1941 р. утворено Райхскомісаріат «Україна» з центром у Рівному, його очолив жорстокий Еріх Кох. Галичину ще з 1 серпня приєднали як дистрикт «Галичина» до Генеральної губернії. Землі між Дністром і Південним Бугом з Одесою отримала союзниця Німеччини Румунія як Трансністрію. Схід України лишався прифронтовою зоною під військовою владою.
Окупанти знищили майже все єврейське населення, розстрілювали заручників і підпільників, спалювали села за допомогу партизанам. Голод у містах, колгоспи без змін, примусові вивезення молоді на роботи до Німеччини — остарбайтерів — викликали ненависть населення.
Окупаційний терор спричинив зростання руху опору — радянського й українського націоналістичного.
Де історики не згодні
Кількість вивезених на примусові роботи до Німеччини (остарбайтерів) з України оцінюють приблизно в 2,2–2,4 млн осіб; дані різняться залежно від джерел і від того, чи враховують Крим і Закарпаття. Так само різняться оцінки загальних втрат мирного населення України під час окупації — від кількох мільйонів і більше.
Постаті
- Еріх Кох