Після війни радянські гроші мали великі номінали, а паперові купюри були завеликими й незручними. Уряд вирішив провести реформу, щоб спростити розрахунки та зміцнити, як тоді заявляли, радянський карбованець.
З 1 січня 1961 р. в обіг увели нові купюри й монети. Старі гроші обмінювали у співвідношенні 10:1; так само вдесятеро зменшили ціни в державних магазинах, зарплати й пенсії.
Однак мідні монети в 1, 2 і 3 копійки обмінювати не стали — вони зберегли свою вартість, тобто подорожчали вдесятеро. На колгоспних ринках ціни невдовзі виросли.
Реформа не розв'язала проблем радянської економіки. Уже в 1962 р. держава підвищила ціни на м'ясо й масло, що спричинило невдоволення, а в Новочеркаську — розстріл робітників.
Де історики не згодні
Економісти й історики зазначають, що реформа була не лише деномінацією: нову валюту фактично знецінили щодо золота й долара, а дрібні монети (1, 2 і 3 копійки) не обмінювали, тому на ринках ціни зросли. Тож оцінки її наслідків для простих людей різняться.
Постаті
- Микита Хрущов