Наприкінці 1917 р. Четверний союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина й Болгарія) розпочав у Бересті мирні переговори з більшовицькою Росією. Центральна Рада надіслала туди власну делегацію з молодих політиків. Тим часом більшовицькі війська наступали на Київ, і 9 лютого (за новим стилем) захопили місто.
Того ж дня українська делегація підписала мирний договір. Четверний союз визнав УНР незалежною державою, а кордон проклали так, що Холмщина й частина Підляшшя відходили до України. Натомість УНР зобов'язалася постачати союзникам хліб, м'ясо та іншу сировину, тому договір прозвали «хлібним миром».
Щоб вигнати більшовиків, Центральна Рада звернулася по військову допомогу. Німецькі й австро-угорські війська разом з українськими загонами рушили вглиб країни і 1 березня 1918 р. вступили до Києва. Невдовзі туди повернулися Центральна Рада й уряд.
Мир дав УНР міжнародне визнання й вигнав більшовиків, але в Україні опинилися сотні тисяч іноземних вояків. Окупаційне командування дедалі більше втручалося у внутрішні справи, вимагало хліба й зрештою підтримало зміну влади в квітні 1918 р.
Де історики не згодні
За старим стилем договір підписано 27 січня 1918 р. Україна перейшла на новий стиль лише в середині лютого 1918 р., тому в документах того часу трапляються обидві дати. 1 березня до Києва вступили українські та німецькі війська, а Центральна Рада й уряд повернулися до міста в наступні дні — тому дату «повернення уряду» в літературі подають по-різному. Історики й досі сперечаються, чи був мир рятівним кроком для молодої держави, чи він зробив її залежною від Німеччини.
Постаті
- Олександр Севрюк