Після оголошення гетьманом грамоти про федерацію з Росією Директорія вирішила діяти негайно. Найнадійнішою військовою силою були Січові стрільці — частина, сформована переважно з галичан, колишніх полонених австрійської армії, під командою Євгена Коновальця.
15 листопада 1918 р. члени Директорії прибули до Білої Церкви, де розташовувалися стрільці. Звідти вони звернулися до народу з відозвою, в якій оголосили гетьмана узурпатором і закликали скинути його владу.
Повстання швидко поширилося: до нього приєднувалися селянські загони, частини гетьманської армії переходили на бік Директорії. 18 листопада стрільці розбили гетьманців під Мотовилівкою й рушили до Києва.
За кілька тижнів більшу частину України контролювала Директорія. Гетьманська влада втримувала тільки Київ і кілька міст, де ще стояли німецькі війська.
Де історики не згодні
Чисельність повстанського війська подають дуже по-різному — від кількох десятків до понад ста тисяч осіб, бо селянські загони часто приходили й розходилися. Не варто плутати Січових стрільців (Київ, 1917–1919 рр.) з Українськими січовими стрільцями в австрійській армії, хоча частина бійців походила саме з них.
Постаті
- Симон Петлюра