На початку 1905 р. в Петербурзі страйкували десятки тисяч робітників. Священик Георгій Гапон, який очолював дозволене владою робітниче товариство, запропонував піти до царя з петицією: просили восьмигодинного робочого дня, політичних свобод і скликання народного представництва.
У неділю 9 (22) січня 1905 р. колони робітників із родинами, іконами й портретами царя рушили до Зимового палацу. Микола ІІ у місті не був, а війська отримали наказ не пропускати людей. Солдати відкрили вогонь у кількох місцях міста, загинули й були поранені сотні людей.
Розстріл мирної ходи зруйнував віру багатьох робітників у «доброго царя». Звістка швидко розлетілася імперією, і вже в січні — лютому 1905 р. страйки почалися в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, на Донбасі.
«Кривава неділя» вважається початком першої російської революції 1905–1907 рр. Згодом з'ясувалося, що Гапон мав зв'язки з поліцією; 1906 р. його вбили есери.
Де історики не згодні
За старим стилем це було 9 січня 1905 р. Число жертв досі різниться. У шкільних матеріалах трапляється «5 тис. убитих і поранених» — це оцінка тогочасних революційних видань. Офіційні дані — близько 130 убитих і кількох сотень поранених; історики, спираючись на інші джерела, називають до кількох сотень загиблих.
Постаті
- Георгій Гапон