У січні 1918 р. більшовицькі війська Михайла Муравйова наступали на Київ з боку Бахмача. Регулярної армії УНР майже не мала, тож назустріч ворогові вислали всіх, кого вдалося зібрати.
Під Крути прибули курсанти Першої української військової юнацької школи, Студентський курінь, сформований зі студентів і гімназистів Києва, та кілька інших загонів — разом близько 400–500 осіб. Командував ними сотник Аверкій Гончаренко, а студентською сотнею — Андрій Омельченко.
29 січня 1918 р. захисники кілька годин відбивали атаки значно більшого ворога, а потім відступили до потягів. Частина студентів заблукала й потрапила в полон; більшовики їх розстріляли. Загинув і Андрій Омельченко.
Бій затримав наступ більшовиків на кілька днів. Навесні 1918 р. тіла загиблих студентів урочисто перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві. Крути стали символом жертовності молоді за незалежність України.
Де історики не згодні
За старим стилем бій стався 16 січня 1918 р. У школі часто кажуть про «300» або «500 студентів», але насправді під Крутами було близько 400–500 оборонців: курсанти Першої української юнацької школи, Студентський курінь (близько 120–130 студентів і гімназистів) та інші вояки. Кількість загиблих і сили більшовиків історики оцінюють по-різному.
Постаті
- Аверкій Гончаренко