У 1230-х рр. польський князь Конрад Мазовецький запросив лицарів-хрестоносців для боротьби з язичниками-прусами. Один із таких орденів — Добжинський — отримав від нього руське місто Дорогичин на Західному Бузі.
Данило Романович вважав Дорогичин частиною своєї батьківщини. За літописом, він сказав, що не годиться віддавати отчину хрестоносцям. 1238 р. Данило з братом Васильком несподівано напали на місто, здобули його й узяли в полон магістра ордену Бруно.
Орден після поразки занепав, а Дорогичин повернувся до Галицько-Волинської держави. Згодом, 1253 р., саме тут Данило коронувався.
Перемога показала, що Данило здатен захистити західні кордони своїх земель від експансії лицарських орденів.
Де історики не згодні
У шкільних матеріалах лицарів під Дорогичином часто називають Тевтонським орденом. Насправді це був невеликий Добжинський орден, який заснував близько 1228 р. мазовецький князь Конрад для боротьби з прусами; 1237 р. той віддав ордену Дорогичин. Частина добжинських лицарів згодом влилася до Тевтонського ордену, звідси плутанина. Деякі дослідники датують битву 1237 р.
Постаті
- Данило Романович