Після загибелі батька 1205 р. малолітній Данило провів дитинство у вигнанні. Дорослим він разом із братом Васильком спершу закріпився на Волині, а потім довго боровся за Галич із боярами, угорцями й іншими князями.
1238 р. Данило остаточно оволодів Галичем, а 1240 р. — Києвом, де залишив свого воєводу (тисяцького) Дмитра. Волинню правив його брат Василько, з яким Данило діяв у згоді. Новою резиденцією князя став заснований ним Холм.
Монгольська навала зруйнувала частину держави, і Данило мусив визнати владу Орди. Водночас він шукав союзників на Заході, 1253 р. прийняв королівську корону від папи, засновував міста — Холм, Львів — і запрошував ремісників і купців.
Данило помер 1264 р. Він відновив і зміцнив Галицько-Волинську державу, але звільнити її з-під влади Орди не зміг.
Де історики не згодні
Дати окремих подій правління спірні, бо в Галицько-Волинському літописі роки вписали пізніше й часто помилково. Київ Данило приєднав наприкінці 1239 або на початку 1240 р. Оцінки його політики щодо Орди різняться: одні історики підкреслюють вимушене підкорення, інші — спроби звільнитися від залежності за допомогою Заходу.
Постаті
- Данило Романович