Ця реформа продовжила справу, розпочату 1572 р., коли король Сигізмунд II Август узяв на державну службу 300 козаків. Перший реєстр проіснував недовго, а козацькі походи на Крим і Молдавію, як-от похід Івана Підкови, і далі загрожували війною з Османською імперією. Новий король Стефан Баторій вирішив посилити контроль над козаками.
1578 р. король уклав угоду з козаками й збільшив реєстр до 500 осіб. Реєстровці отримували платню й сукно на одяг, звільнялися від податків і підлягали лише суду свого козацького старшого, якого затверджував король. За це вони мали охороняти південний кордон від татар і не ходити в самовільні походи.
Козакам передали містечко Терехтемирів на Дніпрі з монастирем. Там облаштували шпиталь для поранених і старих козаків та арсенал для зброї. Терехтемирів став першим осередком реєстрового війська.
Традиція пов'язує з реформою Баторія й надання козакам клейнодів — знаків влади й гідності війська: хоругви (прапора), бунчука, булави та печатки з гербом — козаком із мушкетом. Згодом ці клейноди стали символами Війська Запорозького.
Реформа закріпила поділ козацтва на реєстрових, які мали права й платню, і нереєстрових, які залишалися поза законом. Реєстровці поступово ставали окремим станом, а боротьба за збільшення реєстру згодом стала однією з головних вимог козацьких повстань.
Де історики не згодні
Джерела й підручники називають різну чисельність реєстру 1578 р. — 500 або 600 козаків. Дискусійне й надання клейнодів: документ про так званий «привілей Баторія» козакам, на який посилалися пізніше, історики вважають підробкою XVII ст. Тому думка, що клейноди дав саме Баторій, — радше традиція, ніж доведений факт.
Постаті
- Стефан Баторій