Після смерті Сталіна з таборів почали повертатися люди, а партійне керівництво мусило якось пояснити масовий терор. Хрущов, зміцнивши свою владу, вирішив відмежуватися від найгірших злочинів минулого.
XX з'їзд КПРС тривав 14–25 лютого 1956 р. В останній день, на закритому засіданні без іноземних гостей, Хрущов виголосив доповідь «Про культ особи та його наслідки». Він розповів про репресії проти членів партії та військових, про катування й фальшиві справи.
Водночас доповідь мала межі: у ній не йшлося про Голодомор, депортації народів чи переслідування селян і національних рухів. Провину покладали лише на Сталіна та його найближче оточення, а не на систему.
З'їзд дав поштовх реабілітаціям і «відлизі». В УРСР почали повертатися репресовані, з'явилася надія на послаблення контролю. Але викриття Сталіна спричинило й заворушення в Польщі та Угорщині, які СРСР придушив.
Де історики не згодні
Доповідь не опублікували в СРСР аж до 1989 р., хоча її текст зачитували на партійних зборах, а на Заході його надрукували вже 1956 р. Історики по-різному пояснюють мотиви Хрущова: щире бажання змін, боротьба із суперниками (Молотовим, Маленковим, Кагановичем) чи прагнення зняти відповідальність із себе. Сам Хрущов у 1938–1949 рр. керував УРСР і причетний до репресій, про що в доповіді не йшлося.
Постаті
- Микита Хрущов