На початку 1920 р. УНР втратила майже всю свою територію, а її армія діяла лише партизанськими загонами. Польща воювала з радянською Росією й шукала союзника, який створив би між ними незалежну Україну.
21 квітня 1920 р. у Варшаві підписали політичну угоду, 24 квітня — військову конвенцію. Польща визнала Директорію на чолі з Петлюрою урядом України, а УНР погодилася, що кордон пройде по Збручу й далі на північ, тобто Галичина й Західна Волинь лишаються Польщі.
25 квітня польські й українські війська розпочали наступ і 7 травня 1920 р. увійшли до Києва. Проте українська армія була нечисленною, а підтримка населення — слабкою.
У червні Червона армія прорвала фронт, і союзники залишили Київ. Договір посварив проводи УНР і ЗУНР, але став однією з небагатьох міжнародних угод, де УНР визнали як державу.
Де історики не згодні
Політичну угоду підписали в ніч на 22 квітня 1920 р., а військову конвенцію — 24 квітня, тому трапляються різні дати. Договір досі оцінюють по-різному: для одних це вимушений крок, щоб врятувати державність, для інших, особливо галичан, — зрада західноукраїнських земель.
Постаті
- Симон Петлюра