Після перемир'я в жовтні 1920 р. Польща та радянські республіки розпочали в Ризі мирні переговори. УНР запрошення на них не отримала.
18 березня 1921 р. договір підписали Польща з одного боку та РСФРР і УСРР — з іншого. Кордон пройшов по Збручу й далі на північ: Галичина, Західна Волинь, Холмщина й частина Полісся лишилися Польщі.
Польща визнала Радянську Україну й пообіцяла не підтримувати на своїй території організацій, ворожих до неї. Для армії й уряду УНР, які перебували в польських таборах інтернованих, це означало втрату союзника.
Ризький мир на два десятиліття закріпив поділ українських земель між Польщею та радянською державою.
Де історики не згодні
Східну Галичину в Ризі визнали за Польщею лише її сусіди; держави Антанти погодилися на це тільки 1923 р. Історики по-різному оцінюють договір: для польських істориків це завершення війни за незалежність, для українських — поділ українських земель і кінець надій УНР на допомогу союзника.