На початку XVII ст. запорозькі козаки почали регулярно ходити в морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства. Вони вирушали на легких човнах-чайках, які вміщували 50–70 осіб і могли швидко пройти Дніпром і морем.
Метою походів було звільнення невільників, яких захоплювали під час татарських набігів, помста за спустошення українських земель і воєнна здобич.
1606 р. козаки на чайках дісталися західного узбережжя Чорного моря й раптово напали на Варну. Турки вважали цю фортецю неприступною. Проте козакам вдалося її здобути. Вони звільнили бранців, захопили кораблі й багату здобич.
Взяття Варни прославило запорожців по всій Європі й показало, що козацький флот здатен загрожувати навіть узбережжю поблизу Стамбула. Відтоді морські походи козаків ставали дедалі сміливішими.
Де історики не згодні
Хто очолював похід 1606 р., у джерелах точно не зазначено. Частина істориків, спираючись на пізніші перекази, пов'язує його з Петром Конашевичем-Сагайдачним, але документального підтвердження цьому немає.