Після І Універсалу відносини Києва й Петрограда різко загострилися. Наприкінці червня 1917 р. до Києва прибула делегація Тимчасового уряду — міністри Олександр Керенський, Іраклій Церетелі й Михайло Терещенко, щоб домовитися з Центральною Радою.
Після кількох днів переговорів сторони дійшли компромісу. 16 липня Центральна Рада оголосила ІІ Універсал. У ньому сказано, що Генеральний секретаріат стає органом влади Тимчасового уряду в Україні, а Рада буде поповнена представниками національних меншин.
Натомість Центральна Рада пообіцяла не запроваджувати автономію України самочинно, а чекати рішення Всеросійських установчих зборів. Вона також погодилася, що українізація армії відбуватиметься під наглядом військового міністра.
Компроміс викликав кризу в Петрограді: кілька міністрів-кадетів вийшли з уряду на знак протесту. А невдовзі Тимчасовий уряд звузив повноваження Генерального секретаріату своєю «Тимчасовою інструкцією».
Де історики не згодні
За старим стилем — 3 липня 1917 р. Оцінки ІІ Універсалу різняться: одні історики вважають його вимушеним кроком назад, бо Рада відмовилася від самочинного запровадження автономії; інші — частковим успіхом, бо Тимчасовий уряд уперше визнав український уряд.
Постаті
- Михайло Грушевський