Навесні 1918 р. німецьке командування було незадоволене Центральною Радою: вона не могла забезпечити обіцяного хліба, а її соціалістичні закони про землю лякали заможних селян і поміщиків. Німці шукали сильнішого правителя, і їхній вибір упав на генерала Павла Скоропадського — нащадка гетьманського роду.
29 квітня 1918 р. Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві проголосив Скоропадського гетьманом. Він оприлюднив грамоту до українського народу й закони про тимчасовий державний устрій. Республіку замінила Українська Держава, де вся влада належала гетьманові.
Гетьманський уряд налагодив роботу міністерств, видав закон про громадянство, почав формувати армію. Відкрилися Український державний університет у Києві та університет у Кам'янці-Подільському, сотні українських гімназій, Національна бібліотека й Академія наук.
Водночас гетьман повертав землю поміщикам, а німецькі й австрійські війська силою вивозили хліб. Це викликало масове невдоволення селян і соціалістичних партій. Без підтримки німців влада гетьмана протрималася лише до грудня 1918 р.
Де історики не згодні
Оцінки Гетьманату дуже різні. Одні історики наголошують на успіхах у будівництві держави, освіті й науці; інші — на залежності від німецького командування, поверненні землі поміщикам і жорстоких каральних експедиціях проти селян. Дискусійно також, чи переворот був самостійним задумом Скоропадського, чи його підготувало німецьке командування.
Постаті
- Павло Скоропадський