Після перемоги Росії у війні з Туреччиною 1768–1774 рр. південний кордон імперії відсунувся до Чорного моря, і Запорозька Січ стала для імператриці непотрібною. До того ж запорожці захищали свої землі від колоністів і утримували втікачів-кріпаків.
У червні 1775 р., повертаючись із війни, російські війська генерала Петра Текелі несподівано оточили Січ. Запорожці не стали чинити опору, щоб не проливати крові.
Січ зруйнували, її майно, архів і клейноди вивезли. Кошового отамана Петра Калнишевського, якому тоді було понад 80 років, заслали до Соловецького монастиря, де він провів 25 років в ув'язненні.
Частина запорожців пішла за Дунай, на землі Османської імперії, і заснувала Задунайську Січ. Інших розселили як державних селян або зарахували до російського війська.
Де історики не згодні
Дата за старим стилем — 4–5 червня, за новим — 15–16 червня 1775 р. Історики наголошують, що запорожці не чинили опору, щоб уникнути кровопролиття. Офіційний маніфест про ліквідацію Січі вийшов 3 (14) серпня 1775 р.
Постаті
- Петро Калнишевський