Люди сучасного типу, тобто того самого виду, що й ми, розселилися з Африки й близько 45–35 тис. років тому досягли Європи. Наприкінці палеоліту вони стали єдиними людьми на континенті.
Клімат тоді був холодним, і головною здобиччю мисливців були мамонти. Їхні кістки йшли на будівництво. На Межиріцькій стоянці на Черкащині, яку 1965 р. випадково знайшов селянин, копаючи льох, археологи дослідили кілька круглих жител, складених із щелеп, черепів і бивнів мамонтів.
Мізинську стоянку на Десні вивчав від 1909 р. Федір Вовк. Тут знайдено браслети з бивня мамонта, вкриті складним візерунком-меандром, а також кістки з розписом, які, можливо, слугували ударними музичними інструментами.
Ці знахідки показують, що люди пізнього палеоліту вміли не лише виживати, а й прикрашати речі, творити мистецтво й, імовірно, мали складні вірування.
Де історики не згодні
Назва «кроманьйонці» походить від печери Кро-Маньйон у Франції; нині вчені частіше кажуть «люди сучасного типу» (Homo sapiens). Час їхньої появи в Східній Європі оцінюють від 45 до 35 тис. років тому. Мізинська й Межиріцька стоянки значно молодші — їм, за різними оцінками, приблизно 20–14 тис. років.