У XIX ст. американський дослідник Льюїс Генрі Морган, а слідом за ним Фрідріх Енгельс у книжці «Походження сім'ї, приватної власності і держави» (1884) запропонували схему розвитку первісного суспільства. За нею, після «первісного стада» люди об'єдналися в роди, де спорідненість лічили за матір'ю, а жінки мали провідне становище.
Радянська історична наука вважала цю схему обов'язковою, тому «материнський рід» чи «матріархат» десятиліттями потрапляли до шкільних підручників як доведений факт. Його пов'язували з часами неандертальців і людей сучасного типу.
Сучасні дослідники дивляться на це інакше. Первісні люди справді жили спільнотами родичів, а роль жінок у господарстві, зокрема в збиральництві, була дуже важливою. Проте археологічних доказів того, що всюди існувала влада жінок, немає. Устрій різних спільнот міг сильно відрізнятися.
Тому сьогодні «материнський рід» розглядають насамперед як поняття з історії самої науки — приклад того, як погляди вчених змінюються з появою нових знань.
Де історики не згодні
Схему «первісне стадо — материнський рід (матріархат) — батьківський рід» радянська наука взяла з праць Л. Г. Моргана й Ф. Енгельса XIX ст. Сучасні антропологи й археологи не мають доказів загального матріархату. Лічбу родоводу за матір'ю справді знають у деяких народів, але її не вважають обов'язковою стадією для всіх.