Після перемоги Революції гідності керівництво Росії вирішило захопити Крим, де вже стояли частини її Чорноморського флоту. У перші дні проросійські мітинги поєднувалися з діями військових без розпізнавальних знаків.
27 лютого 2014 р. озброєні люди захопили будівлі Верховної Ради й Ради міністрів Автономної Республіки Крим у Сімферополі. Під їхнім контролем частина депутатів призначила «прем'єром» Сергія Аксьонова й оголосила «референдум». Російські війська блокували українські військові частини. Кримські татари й частина мешканців виступали проти окупації; активіста Решата Аметова, який 3 березня вийшов з одиночним протестом, викрали, а згодом знайшли мертвим.
16 березня відбувся так званий референдум, а 18 березня в Москві підписали «договір» про включення Криму та Севастополя до складу РФ. Українські військові були змушені залишити півострів.
27 березня 2014 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 68/262, яка підтвердила територіальну цілісність України й визнала референдум недійсним. Україна вважає Крим тимчасово окупованою територією; проти Росії запровадили міжнародні санкції.
Де історики не згодні
Російська влада оголосила, що на «референдумі» 16 березня за приєднання до РФ проголосувало майже 97% учасників. Ці цифри неможливо перевірити: голосування відбувалося під контролем військових, без незалежних спостерігачів і реальних списків виборців, тож Україна та більшість держав визнали його нелегітимним. Резолюцію ГА ООН 68/262 підтримали 100 держав, 11 голосували проти, 58 утрималися.
Постаті
- Решат Аметов