Слобідська Україна — землі сучасних Харківщини, Сумщини, частини Донеччини й Луганщини — у XVII ст. заселялася вихідцями з Наддніпрянщини. Тут діяли п'ять козацьких полків: Харківський, Охтирський, Сумський, Ізюмський і Острогозький.
Слобідські полки мали самоврядування, але з самого початку підпорядковувалися російській владі.
1765 р. Катерина II ліквідувала полковий устрій. На території Слобожанщини утворили Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові.
Козаків перевели до гусарських полків російської армії, а старшина отримала російські військові звання.
Де історики не згодні
Історики вважають ліквідацію слобідських полків першим кроком у загальній політиці Катерини II щодо скасування козацьких автономій, за яким невдовзі настала черга Гетьманщини й Запорозької Січі.
Постаті
- Катерина II