Улітку 1917 р. в Києві зібралося кілька тисяч солдатів-українців, які не хотіли воювати в чужих частинах. З них сформували полк імені гетьмана Павла Полуботка. Командування вимагало якнайшвидше відправити його на фронт.
У ніч на 18 липня 1917 р. полуботківці підняли виступ. Вони зайняли арсенал, кілька державних установ і штаб міліції, заарештували деяких посадовців і вимагали проголосити незалежну Україну.
Центральна Рада й Генеральний секретаріат не підтримали виступу, бо саме тоді домовлялися з Тимчасовим урядом про автономію. Протягом кількох днів полк оточили лояльні війська, роззброїли й відправили на фронт, а частину учасників заарештували.
Виступ показав, що серед солдатів уже були прихильники повної незалежності. Водночас Тимчасовий уряд використав його як привід звинуватити український рух у загрозі для держави.
Де історики не згодні
За старим стилем — 4–9 липня 1917 р. Історики досі сперечаються, хто стояв за виступом: самостійницькі діячі Миколи Міхновського, провокатори чи стихійний солдатський рух. Кількість учасників також оцінюють по-різному — від кількох до кількох тисяч.