Після Першої світової війни переможці на Паризькій мирній конференції укладали окремі договори з кожною переможеною державою. Австро-Угорщина розпалася, і треба було визначити кордони нових країн.
10 вересня 1919 р. у Сен-Жермені біля Парижа Антанта підписала договір з Австрією. Австрія визнала незалежність Польщі, Чехословаччини та інших держав і зреклася колишніх земель, зокрема Галичини та Буковини.
Буковина відійшла до Румунії. Того ж дня Чехословаччина підписала договір, за яким Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь входило до її складу з обіцяною автономією. Східна Галичина залишилася під тимчасовим польським контролем.
Договір закріпив поділ західноукраїнських земель між сусідніми державами. Українці Галичини, Буковини й Закарпаття на два десятиліття опинилися в різних країнах.
Де історики не згодні
Підручники часом пишуть, що за Сен-Жерменським договором Закарпаття передали Чехословаччині. Точніше, того ж дня Антанта підписала з Чехословаччиною окремий договір, що передбачав автономію «русинів на південь від Карпат», а Угорщина остаточно відмовилася від краю за Тріанонським договором 1920 р. Долю Східної Галичини договір не вирішив — її визнали за Польщею лише 1923 р.
Постаті
- Карл Реннер