У 1918–1920 рр. влада в Україні постійно змінювалася, армії й отаманські загони не мали дисципліни, а пропаганда нерідко звинувачувала євреїв у підтримці ворогів.
Погроми — напади на єврейське населення з убивствами й пограбуваннями — чинили загони отаманів, частини армії УНР, війська Денікіна, Червона армія та інші угруповання.
15 лютого 1919 р. в Проскурові загін отамана Івана Семесенка вбив понад тисячу євреїв. Уряд УНР засудив погроми, а 1920 р. Семесенка стратили.
Погроми стали однією з найтрагічніших сторінок революційної доби й надовго вплинули на українсько-єврейські стосунки.
Де історики не згодні
Кількість жертв оцінюють від 30 до понад 100 тисяч. Історики досі дискутують про відповідальність Петлюри й уряду УНР: уряд засуджував погроми, видавав накази проти них і карав окремих винних, але не мав сил контролювати отаманські загони.
Постаті
- Симон Петлюра