У вересні 1939 р. Польщу з двох боків захопили Німеччина й СРСР. Таємний протокол 23 серпня лише приблизно визначив, де пролягатимуть «сфери інтересів» двох держав, тож після розгрому Польщі треба було остаточно домовитися про кордон.
28 вересня в Москві міністри закордонних справ Вячеслав Молотов і Йоахім фон Ріббентроп підписали Договір про дружбу й кордон. Лінія поділу пройшла по річках Нарев, Буг і Сян. За таємними протоколами Литва перейшла до радянської сфери, а Німеччина натомість отримала більше польських земель на заході.
Східна Галичина й Західна Волинь опинилися під владою СРСР. Натомість Лемківщина, Надсяння (Посяння), Холмщина й Підляшшя, де теж жили українці, увійшли до Генеральної губернії — німецької окупаційної адміністрації.
Договір закріпив поділ Польщі й співпрацю двох диктатур до 1941 р. Сторони домовилися разом придушувати польський опір і обмінюватися населенням.
Де історики не згодні
До договору додали таємні протоколи, існування яких СРСР заперечував до 1989 р. Новий кордон пройшов значно східніше, ніж у таємному протоколі 23 серпня (там ішлося про лінію Нарев — Вісла — Сян), і загалом близький до «лінії Керзона» 1919–1920 рр. Через це багато українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя опинилися поза межами радянської України — під німецькою окупацією.
Постаті
- Вячеслав Молотов