Наприкінці 1880-х рр. польська адміністрація Галичини, побоюючись Росії, шукала порозуміння з українцями. Посередниками стали Олександр Кониський і Володимир Антонович.
1890 р. Юліан Романчук заявив у сеймі, що українці лояльні до Австрії й готові співпрацювати.
Українці отримали фонетичний правопис у школах, кілька гімназій, кафедру історії України у Львівському університеті, яку 1894 р. обійняв Михайло Грушевський.
Поступки були невеликими. 1894 р. угода фактично розпалася.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють «нову еру»: одні — як реалістичний компроміс, інші — як поступку польській еліті за мізерні здобутки.
Постаті
- Юліан Романчук