У XIX ст. в Російській імперії історію України розглядали як частину «загальноруської» історії, що починалася в Києві й продовжувалася в Москві.
Михайло Грушевський, який 1894 р. очолив кафедру історії у Львові, задумав велику працю. Перший том «Історії України-Руси» вийшов 1898 р.
Грушевський доводив, що Київська Русь — це передусім рання доба історії українського народу, а Москва мала власну, іншу лінію розвитку. 1904 р. він виклав це в статті «Звичайна схема “руської” історії».
Праця виходила до 1936 р. і довела історію до козацької доби. Вона стала основою української історичної науки.
Де історики не згодні
Окремі історики критикували Грушевського за увагу до народу більше, ніж до держави, і за народницькі погляди. Його схему історії Русі як передусім української (стаття 1904 р.) не приймали російські історики.
Постаті
- Михайло Грушевський