Наприкінці XVIII ст. українською народною мовою майже не писали художніх творів: освічені люди користувалися церковнослов'янською або російською.
Іван Котляревський, уродженець Полтави, вирішив переробити відому античну поему Вергілія «Енеїда» на український лад. Троянці в нього стали запорожцями, а боги поводилися як українські пани й селяни.
1798 р. в Петербурзі Максим Парпура без відома автора видав перші три частини поеми. Книжка мала великий успіх. Повне видання всіх шести частин вийшло 1842 р., уже після смерті Котляревського.
«Енеїда» стала першим твором нової української літератури, написаним живою народною мовою. Її вважають початком сучасної української літературної мови.
Еней був парубок моторний / І хлопець хоть куди козакІван Котляревський, «Енеїда», 1798
Де історики не згодні
Перше видання здійснив Максим Парпура без відома автора. Історики літератури наголошують, що «Енеїда» — бурлескна переробка поеми Вергілія, у якій троянці постають запорожцями; її значення полягає насамперед у тому, що вона показала можливості народної мови в літературі.
Постаті
- Іван Котляревський